Тінто Брасс: художник чи збоченець?

Тінто Брасс – псевдонім італійського кінорежисера Джованні Брасса.Та хто він насправді: геніальний митець чи божевільний злочинець?

Геній еротичної індустрії

Джованні народився в Мілані 26 березня 1933 року.

Його ім’я займає окрему нішу в еротичному кінематографі. Однак мало кому відомо, що еротику Брасс почав знімати не одразу. Він пробував себе у різних жанрах, серед яких:

1) комедія – фільми «Хто працює, той втрачений» і «Літаюча тарілка»;
2) інтелектуальна стрічка «Вопль»;
3) вестерн «Янки»;
4) психологічні стрічки «Вибулий» і «Відпустка»;
5) кіно-пародія «Мотор!».

Якось Джованні вирішив зняти свій перший еротичний шедевр, який у результаті й вплинув на його подальшу творчість.

Свої фільми Джованні монтував особисто. Він дуже ретельно ставився до тонкощів кіно. На екранах глядачеві представляється сюжет, обрамлений сексуальністю його героїв.

Свої картини Джованні ніколи не вульгаризував, вдало балансуючи на межі між художньою еротикою та порно. Секс у його фільмах – це краса, натуральність, грація.

Декілька еротичних фільмів Тінто Брасса мають історичне підґрунтя. Одним із таких є «Калігула». Він розповідає про розбещені вдачі Римської імперії. У ньому присутні сцени інцесту, зоофілії, педофілії та інших збочень.

Однак порнографії в ньому все ж таки не було. Вже після основних знімань продюсер Боб Гуччіоне вмонтував сцени реального сексу. Це вкрай обурило головних героїв «Калігули», а також самого Джованні Брасса.

Фільмографія Тінто Брасса

1963 – «Хто працює, той втрачений»;
1964 – «Моя Синьйора»;
1964 – «Літаюча тарілка»;
1966 – «Янки»;
1968 – «Вопль»;
1967 – «Прихильність»;
1970 – “Вибув»;
1971 – «Відпустка»;
1976 – «Салон Кітті»;
1979 – «Калігула»;
1980 – «Мотор»;
1983 – «Ключ»;
1985 – «Міранда»;
1987 – «Кохання та пристрасть»;
1988 – «Бар-закусочна “Будапешт”»;
1991 – «Паприка»;
1992 – «Усі леді роблять це»;
1994 – «Підглядає»;
1995 – «Пошта Тінто Браса»;
1997 – «Порочні відносини»;
1998 – «Голубка»;
1999 – «Джулія»;
1999 – «Солодкий сон. Інтимні записки»;
2000 – «Порушуючи заборони»;
2002 – «Чорний ангел»;
2002 – «Вік-енд у Лекко»;
2003 – «О, жінки!»;
2005 – «Моє кохання»;
2008 – «Порушений пеніс».

Фільми Тінто Брасса можна дивитися вдвох із коханою людиною. Вони не тільки збуджують тіло, а й душу. Красиві постільні сцени не залишать байдужими навіть найдопитливіших глядачів.

Особисто ми вважаємо, що таке кіно здатне знову подарувати парі згасле бажання.